-1-
прикметник, вищий ступінь

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відо́міший відо́міша відо́міше відо́міші
родовий відо́мішого відо́мішої відо́мішого відо́міших
давальний відо́мішому відо́мішій відо́мішому відо́мішим
знахідний відо́міший, відо́мішого відо́мішу відо́міше відо́міші, відо́міших
орудний відо́мішим відо́мішою відо́мішим відо́мішими
місцевий на/у відо́мішому, відо́мішім на/у відо́мішій на/у відо́мішому, відо́мішім на/у відо́міших
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відо́міший відо́міша відо́міше відо́міші
родовий відо́мішого відо́мішої відо́мішого відо́міших
давальний відо́мішому відо́мішій відо́мішому відо́мішим
знахідний відо́міший, відо́мішого відо́мішу відо́міше відо́міші, відо́міших
орудний відо́мішим відо́мішою відо́мішим відо́мішими
місцевий на/у відо́мішому, відо́мішім на/у відо́мішій на/у відо́мішому, відо́мішім на/у відо́міших