-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відомща́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відомща́ймо
2 особа відомща́й відомща́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відомща́тиму відомща́тимемо, відомща́тимем
2 особа відомща́тимеш відомща́тимете
3 особа відомща́тиме відомща́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відомща́ю відомща́ємо, відомща́єм
2 особа відомща́єш відомща́єте
3 особа відомща́є відомща́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відомща́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відомща́в відомща́ли
жін. р. відомща́ла
сер. р. відомща́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відомща́вши

Словник синонімів

МСТИ́ТИСЯнад ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИкому і без додатка,ПОМЩА́ТИСЯ кому,ВІДОМЩА́ТИ[ВІДІМЩА́ТИ]кому;РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,ПЛАТИ́ТИкому (зводити рахунки з кимсь). - Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти[відімсти́ти], розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися[поквитува́тися]з кимпорахува́тисяз кимрозм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив [Джмелик] у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім’яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).