-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відо́мий відо́ма відо́ме відо́мі
родовий відо́мого відо́мої відо́мого відо́мих
давальний відо́мому відо́мій відо́мому відо́мим
знахідний відо́мий, відо́мого відо́му відо́ме відо́мі, відо́мих
орудний відо́мим відо́мою відо́мим відо́мими
місцевий на/у відо́мому, відо́мім на/у відо́мій на/у відо́мому, відо́мім на/у відо́мих

Словник синонімів

ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙпідсил.,ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙрідше. Фольклорна основа притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і народів (М. Рильський); Одразу потрапив [Франко] в оточення молоді, яка вже бачила в ньому визначний поетичний талант (П. Колесник); Дуже дорога нам постать великого Кобзаря України - Тараса Шевченка (з газети); А. В. Луначарський був блискучим літературним і художнім критиком (з журналу); - Я купець, відомий у Києві (І. Нечуй-Левицький); Приїхали також [до Одеси] і чільні діячі та керівники всеросійських громадських інституцій, промислових і торговельних об’єднань, земських союзів та союзів міст (Ю. Смолич); Се та знаменита криниця, до якої з’їздяться люди з далеких сіл (М. Коцюбинський); Від знаного поета народного, селянина Павла Думки з Купчинець, одержали ми кілька поезій (І. Франко). - Пор. славе́тний.
ВІДО́МИЙ (який зустрічався або якого знали раніше), ЗНАЙО́МИЙ. Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (М. Коцюбинський); Яреськові тутешні місця знайомі давно (О. Гончар).
ГОРЕЗВІ́СНИЙ (який має погану славу), СУМНОЗВІ́СНИЙ, САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ (про речі, явища і т. ін.). За сотні кілометрів від міста є горезвісний Александровський централ (П. Козланюк); Стріла бранців сумнозвісна Кафа лементом окличників купецьких (Н. Рибак); Торкаючись сакраментального для багатьох літераторів питання про специфіку кіно, хотілось би бути обережним, щоб не впасти ні в одну, ні в другу крайність (О. Левада). - Пор. 1. відо́мий.

Словник фразеологізмів

відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); [Круста:] Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала? (Леся Українка); І от саме.. в першу хвилину зустрічі, природна річ, в усіх них послабла пильність (А. Головко); Звісна річ, усім тяжка розлука з тим, що називається: життя (М. Рильський).