відокремлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відокре́млений відокре́млена відокре́млене відокре́млені
родовий відокре́мленого відокре́мленої відокре́мленого відокре́млених
давальний відокре́мленому відокре́мленій відокре́мленому відокре́мленим
знахідний відокре́млений, відокре́мленого відокре́млену відокре́млене відокре́млені, відокре́млених
орудний відокре́мленим відокре́мленою відокре́мленим відокре́мленими
місцевий на/у відокре́мленому, відокре́мленім на/у відокре́мленій на/у відокре́мленому, відокре́мленім на/у відокре́млених

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Люди [раннього давньокам’яного віку] бродили невеликими відокремленими групами (з підручника); Полк мав просуватися вперед окремими загонами й дрібними групами (О. Гончар); З дослідів на ізольованому серці відомо, що дотик зондом до внутрішньої оболонки серця викликає скорочення серця (з журналу); Стихійні, розрізнені виступи селян не могли досягти своєї мети (з науково-популярної літератури); Шафи для роздільного зберігання сировини.