відокремитися 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відокре́митися, відокре́митись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відокре́ммося, відокре́ммось | |
2 особа | відокре́мся | відокре́мтеся, відокре́мтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відокре́млюся, відокре́млюсь | відокре́мимося, відокре́мимось, відокре́мимся |
2 особа | відокре́мишся | відокре́митеся, відокре́митесь |
3 особа | відокре́миться | відокре́мляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відокре́мився, відокре́мивсь | відокре́милися, відокре́мились |
жін.р. | відокре́милася, відокре́милась | |
сер.р. | відокре́милося, відокре́милось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відокре́мившись |