ВІДБИВА́ТИСЯв чому (знаходити своє вираження), ВІДОБРАЖА́ТИСЯ, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ. - Док.: відби́тися, відобрази́тися. В його картині чарівній Відбився край в усій красі своїй (М. Бажан); Настрій Міцкевича найповніше відобразився в драматичній поемі, яку автор назвав: "Дзяди..." (М. Рильський).

ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ (давати зображення на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ВІДОБРАЖА́ТИСЯв чому,ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯв чому,ВІДКИДА́ТИСЯрозм. - Док.: віддзерка́литися, відби́тися, відобрази́тися, відки́нутися. Чітко віддзеркалюються в ясних водах затону округлі шатра білих акацій (О. Гончар); Гірлянди мостових ліхтарів вигнутим ланцюгом відбивались на чорній поверхні ріки (Л. Дмитерко); В калюжах відсвічувалося західне небо (П. Тичина); Частенько зазирала [мельникова дочка] у воду, де відкидалося її личенько смугляве (Марко Вовчок).