віднікуватися 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відні́куватися, відні́куватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відні́куймося, відні́куймось
2 особа відні́куйся, відні́куйсь відні́куйтеся, відні́куйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відні́куватимуся, відні́куватимусь відні́куватимемося, відні́куватимемось, відні́куватимемся
2 особа відні́куватимешся відні́куватиметеся, відні́куватиметесь
3 особа відні́куватиметься відні́куватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відні́куюся, відні́куюсь відні́куємося, відні́куємось, відні́куємся
2 особа відні́куєшся відні́куєтеся, відні́куєтесь
3 особа відні́кується відні́куються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відні́куючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відні́кувався, відні́кувавсь відні́кувалися, відні́кувались
жін. р. відні́кувалася, відні́кувалась
сер. р. відні́кувалося, відні́кувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відні́кувавшись

Словник синонімів

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯрозм., ВІДНІ́КУВАТИСЯрозм., ВІДПИРА́ТИСЯрозм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯрозм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯірон. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відхрести́тися, відпе́ртися, відпе́катися, відбрика́тися. Устина садовить його вечеряти, а він відмовляється (С. Чорнобривець); Довго умовляла Мелашка Пріську вийти на поле. Пріська сміялася, жартувала, відмагалася (Л. Яновська); Відхрещуватися від чарки; - Куме, ..признайся до всього.. Не відпирайся (І. Франко); Знесиленого Мар’яна жінки повели в другу половину хати.. Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття (М. Стельмах); Про це [врятування дитини] він уперто не хотів [хлопцям] нічого говорити. - Не ваша справа, - відпекувався (Р. Іваничук).

Словник відмінків

Інфінітив відні́куватися, відні́куватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відні́куймося, відні́куймось
2 особа відні́куйся, відні́куйсь відні́куйтеся, відні́куйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відні́куватимуся, відні́куватимусь відні́куватимемося, відні́куватимемось, відні́куватимемся
2 особа відні́куватимешся відні́куватиметеся, відні́куватиметесь
3 особа відні́куватиметься відні́куватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відні́куюся, відні́куюсь відні́куємося, відні́куємось, відні́куємся
2 особа відні́куєшся відні́куєтеся, відні́куєтесь
3 особа відні́кується відні́куються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відні́куючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відні́кувався, відні́кувавсь відні́кувалися, відні́кувались
жін. р. відні́кувалася, відні́кувалась
сер. р. відні́кувалося, відні́кувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відні́кувавшись

Словник синонімів

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯрозм., ВІДНІ́КУВАТИСЯрозм., ВІДПИРА́ТИСЯрозм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯрозм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯірон. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відхрести́тися, відпе́ртися, відпе́катися, відбрика́тися. Устина садовить його вечеряти, а він відмовляється (С. Чорнобривець); Довго умовляла Мелашка Пріську вийти на поле. Пріська сміялася, жартувала, відмагалася (Л. Яновська); Відхрещуватися від чарки; - Куме, ..признайся до всього.. Не відпирайся (І. Франко); Знесиленого Мар’яна жінки повели в другу половину хати.. Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття (М. Стельмах); Про це [врятування дитини] він уперто не хотів [хлопцям] нічого говорити. - Не ваша справа, - відпекувався (Р. Іваничук).