-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відня́тися, відня́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відні́меться відні́муться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відня́вся, відня́всь відняли́ся, відняли́сь
жін.р. відняла́ся, відняла́сь
сер.р. відняло́ся, відняло́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відня́вшись

Словник фразеологізмів

[на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)] відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик).

[на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)] відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик).

[на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)] відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик).

[на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)] відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик).

Словник відмінків

Інфінітив відня́тися, відня́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відні́меться відні́муться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відня́вся, відня́всь відняли́ся, відняли́сь
жін.р. відняла́ся, відняла́сь
сер.р. відняло́ся, відняло́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відня́вшись

Словник фразеологізмів

[на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)] відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик).

[на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)] відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик).

[на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)] відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик).

[на́че (нена́че, ні́би і т. ін.)] відняла́ся мо́ва у кого. Хтось від хвилювання, радості і т. ін. не може говорити; мовчить, замовк. Якийсь час він мовчав, наче в нього віднялася мова (Д. Бедзик).