відносність 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | відно́сність | |
| родовий | відно́сності | |
| давальний | відно́сності | |
| знахідний | відно́сність | |
| орудний | відно́сністю | |
| місцевий | на/у відно́сності | |
| кличний | відно́сносте* |
Словник антонімів
| АБСОЛЮ́ТНИЙ | ВІДНО́СНИЙ |
| Яки́й визначається поза зв’язком, без порівняння з чим-н., безумовний, безвідносний. | Який визначається у зіставленні з чим-н., правильний за певних умов. |
| Абсолютний, а, е ~ відносний, а, е величина, істина, краса, неправда, правда, правдомовність, спокій, справедливість, тиша, чистота. Бути, залишатися, здаватися, зробитися, ставати абсолютним ~ відносним. | |
| Величина буває абсолютна і відносна (з посібника). | |
| Абсолютність ~відносність, абсолютно ~відносно. |