-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відно́сність  
родовий відно́сності  
давальний відно́сності  
знахідний відно́сність  
орудний відно́сністю  
місцевий на/у відно́сності  
кличний відно́сносте*  

Словник антонімів

АБСОЛЮ́ТНИЙ ВІДНО́СНИЙ
Яки́й визначається поза зв’язком, без порівняння з чим-н., безумовний, безвідносний. Який визначається у зіставленні з чим-н., правильний за певних умов.
   Абсолютний, а, е ~ відносний, а, е величина, істина, краса, неправда, правда, правдомовність, спокій, справедливість, тиша, чистота. Бути, залишатися, здаватися, зробитися, ставати абсолютним відносним.
Величина буває абсолютна і відносна (з посібника).
Абсолютність ~відносність, абсолютно ~відносно.