-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відно́ситися, відно́ситись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відно́сьмося, відно́сьмось
2 особа відно́сься відно́сьтеся, відно́сьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відно́ситимуся, відно́ситимусь відно́ситимемося, відно́ситимемось, відно́ситимемся
2 особа відно́ситимешся відно́ситиметеся, відно́ситиметесь
3 особа відно́ситиметься відно́ситимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відно́шуся, відно́шусь відно́симося, відно́симось, відно́симся
2 особа відно́сишся відно́ситеся, відно́ситесь
3 особа відно́ситься відно́сяться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відно́сячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відно́сився, відно́сивсь відно́силися, відно́сились
жін. р. відно́силася, відно́силась
сер. р. відно́силося, відно́силось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відно́сившись

Словник синонімів

ВІДНО́СИТИСЯдо чого (спец. - перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь), СПІВВІДНО́СИТИСЯз чим.А відноситься до В, як Х до Y.
СТА́ВИТИСЯдо кого-чого (виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПОВО́ДИТИСЯз ким, ВІДНО́СИТИСЯ рідше; ПРИЙМА́ТИ (вперше виявляти своє ставлення). - Док.: поста́витися, підійти, повести́ся, віднести́ся, прийня́ти. З твоїх листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся (Ю. Яновський); Безтурботно ставлячись до інших наук, він міг до самозабуття віддаватись справі, зв’язаній з технікою (О. Гончар); То якже могло Романове серце, живучи поглядами своїх дідів і батьків та пісенним світом, легко, з грубими жартами чи дурнуватими рухами підходити до незбагненної дівочої душі? (М. Стельмах); [Орест:] Люба, як ви се сказали?.. Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу (Леся Українка); Київ приймав церкву Софії дивуванням і захопленням (П. Загребельний).