відносити 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(доставляти кудись; зараховувати кого-, що-небудь до когось, чогось)

Словник відмінків

Інфінітив відно́сити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відно́сьмо
2 особа відно́сь відно́сьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відно́ситиму відно́ситимемо, відно́ситимем
2 особа відно́ситимеш відно́ситимете
3 особа відно́ситиме відно́ситимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відно́шу відно́симо, відно́сим
2 особа відно́сиш відно́сите
3 особа відно́сить відно́сять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відно́сячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відно́сив відно́сили
жін. р. відно́сила
сер. р. відно́сило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відно́сивши

Словник синонімів

ВІДДАВА́ТИ (давати назад узяте, позичене, привласнене, належне), ВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ВІДНО́СИТИ, ЗВЕРТА́ТИрідше. - Док.: відда́ти, верну́ти, поверну́ти, віднести́, зверну́ти. - Багато [товарів].. набрали в мене люди без грошей, а ніхто не квапиться віддавати (М. Коцюбинський); Мій батько нікому не винний: в одного позичає, а другому повертає (прислів’я); [Любов:] Я й забула, що треба віднести Галі її концерт, вона просила конче сьогодні віддати їй (Леся Українка); - Прошу, пане докторе, звертаю вам сей цінний документ (І. Франко).
ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ’Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИрідше. - Док.: віднести́, зарахува́ти, пов’яза́ти, прирахува́ти. До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження (з журналу); П’єсу [М. Куліша "Отак загинув Гуска"] ми зараховуємо до інтелектуальної драматургії (з журналу); Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов’язують з ім’ям Жуля Верна (з журналу); В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа.., офіційно її прираховували навіть не до середніх шкіл, а до нижчих (С. Васильченко).
ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИрозм., ВІДТА́СКУВАТИрозм. рідко. - Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́ртифам.відтараба́нитифам.Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар’яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); [Старшина:] Як тільки засне, то ми його.. зв’яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).

Словник фразеологізмів

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

-2-
дієслово доконаного виду
(закінчити носити)

Словник відмінків

Інфінітив відно́сити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відно́сьмо
2 особа відно́сь відно́сьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відно́ситиму відно́ситимемо, відно́ситимем
2 особа відно́ситимеш відно́ситимете
3 особа відно́ситиме відно́ситимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відно́шу відно́симо, відно́сим
2 особа відно́сиш відно́сите
3 особа відно́сить відно́сять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відно́сячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відно́сив відно́сили
жін. р. відно́сила
сер. р. відно́сило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відно́сивши

Словник синонімів

ВІДДАВА́ТИ (давати назад узяте, позичене, привласнене, належне), ВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ВІДНО́СИТИ, ЗВЕРТА́ТИрідше. - Док.: відда́ти, верну́ти, поверну́ти, віднести́, зверну́ти. - Багато [товарів].. набрали в мене люди без грошей, а ніхто не квапиться віддавати (М. Коцюбинський); Мій батько нікому не винний: в одного позичає, а другому повертає (прислів’я); [Любов:] Я й забула, що треба віднести Галі її концерт, вона просила конче сьогодні віддати їй (Леся Українка); - Прошу, пане докторе, звертаю вам сей цінний документ (І. Франко).
ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ’Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИрідше. - Док.: віднести́, зарахува́ти, пов’яза́ти, прирахува́ти. До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження (з журналу); П’єсу [М. Куліша "Отак загинув Гуска"] ми зараховуємо до інтелектуальної драматургії (з журналу); Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов’язують з ім’ям Жуля Верна (з журналу); В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа.., офіційно її прираховували навіть не до середніх шкіл, а до нижчих (С. Васильченко).
ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИрозм., ВІДТА́СКУВАТИрозм. рідко. - Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́ртифам.відтараба́нитифам.Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар’яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); [Старшина:] Як тільки засне, то ми його.. зв’яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).

Словник фразеологізмів

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого. Вважати що-небудь причиною чогось, пояснювати чимсь. Він став скритним і замкнутим. В сім’ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський); Стара їмость і чоловік клали все то [те] на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич).

Словник відмінків

Інфінітив відноси́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відносі́мо, відносі́м
2 особа відноси́ відносі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відношу́ відно́симо, відно́сим
2 особа відно́сиш відно́сите
3 особа відно́сить відно́сять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відноси́в відноси́ли
жін.р. відноси́ла
сер.р. відноси́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відноси́вши