відновник 2 значень
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(той, хто відновлює що-небудь)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | відно́вник | відно́вники |
| родовий | відно́вника | відно́вників |
| давальний | відно́вникові, відно́внику | відно́вникам |
| знахідний | відно́вника | відно́вників |
| орудний | відно́вником | відно́вниками |
| місцевий | на/у відно́вникові, відно́внику | на/у відно́вниках |
| кличний | відно́внику | відно́вники |
| відмінок | однина | множина |
| називний | відно́вник | відно́вники |
| родовий | відно́вника | відно́вників |
| давальний | відно́вникові, відно́внику | відно́вникам |
| знахідний | відно́вника | відно́вників |
| орудний | відно́вником | відно́вниками |
| місцевий | на/у відно́вникові, відно́внику | на/у відно́вниках |
| кличний | відно́внику | відно́вники |
-2-
іменник чоловічого роду
(хімічна речовина)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | відно́вник | відно́вники |
| родовий | відно́вника | відно́вників |
| давальний | відно́вникові, відно́внику | відно́вникам |
| знахідний | відно́вника | відно́вників |
| орудний | відно́вником | відно́вниками |
| місцевий | на/у відно́вникові, відно́внику | на/у відно́вниках |
| кличний | відно́внику | відно́вники |
| відмінок | однина | множина |
| називний | відно́вник | відно́вники |
| родовий | відно́вника | відно́вників |
| давальний | відно́вникові, відно́внику | відно́вникам |
| знахідний | відно́вника | відно́вників |
| орудний | відно́вником | відно́вниками |
| місцевий | на/у відно́вникові, відно́внику | на/у відно́вниках |
| кличний | відно́внику | відно́вники |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | відно́вник | відно́вники |
| родовий | відно́вника | відно́вників |
| давальний | відно́внику, відно́вникові | відно́вникам |
| знахідний | відно́вник | відно́вники |
| орудний | відно́вником | відно́вниками |
| місцевий | на/у відно́внику | на/у відно́вниках |
| кличний | відно́внику* | відно́вники* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | відно́вник | відно́вники |
| родовий | відно́вника | відно́вників |
| давальний | відно́внику, відно́вникові | відно́вникам |
| знахідний | відно́вник | відно́вники |
| орудний | відно́вником | відно́вниками |
| місцевий | на/у відно́внику | на/у відно́вниках |
| кличний | відно́внику* | відно́вники* |