ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо - появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, пробуди́тися, відроди́тися, ожи́ти, оживи́тися, поверну́ти, поверну́тися. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота (Д. Павличко); Цікавість до справи поновилася; Цей безсмертний твір ["Запорожці"].. допомагав пробуджуватись глибоким патріотичним почуттям у нашого народу (І. Шаповал); Відродяться в душах людських світлі, добрі поривання (з журналу); Він чув, як мимоволі якась тепла струя звільна виринає і лагодить біль у його нутрі, як оживає чуття (І. Франко); В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок (М. Коцюбинський); В душу думка про кохану повертає (В. Мисик); До нього знову повертається самовпевненість (М. Стельмах).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про людський організм, фізичні та ін. властивості людини - набувати попереднього вигляду, стану), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, відроди́тися, ожи́ти, поверну́ти, поверну́тися. Поступово пульс у нього почав відновлюватись (О. Довженко); Пам’ять про пережите поновилася; Вона немов відродилася наново, віддихує глибоко (О. Кобилянська); Розбиває [орел серце Прометея], та не вип’є Живущої крові, - Воно знову оживає (Т. Шевченко); Здоров’я повертало до Остапа поволі (М. Коцюбинський); Коли вийшли на плесо, до лоцманів знову повернулась бадьорість (Я. Баш).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про дію, процес тощо - починатися знову після перерви), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, ожи́ти, поверну́тися. Разом з вітчимом і братами працював [Іван] у полі, пас худобу.. Відновлювались дружні стосунки з товаришами (П. Колесник); Свист поновлюється з дужчою силою (Ю. Яновський); Коли ж бричка зникала, нарешті, у хмарі сірого пилу, розмови знов оживали (М. Коцюбинський); В час обіду не раз поверталися до розмови про Синявіна (І. Ле).

ПРИГА́ДУВАТИСЯ (відтворюватися у пам’яті), ЗГА́ДУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ[ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ], ПРИХО́ДИТИ НА ПА́М’ЯТЬ, НАГА́ДУВАТИСЯрозм., ВОСКРЕСА́ТИкнижн. - Док.: пригада́тися, згада́тися, поста́ти, віднови́тися, прийти́ на па́м’ять, нагада́тися, воскре́снути. Ішли й мовчали. А в голові, мов метелиця - думи. Пригадалося далеке село на Катеринославщині (А. Головко); Над берегом моря походжає старий Половець, дивиться в бінокль на море,.. і йому згадується син Андрій (Ю. Яновський); Події минулих літ в уяві Михася поставали, як живі (С. Чорнобривець); Іноді швидкою згадкою відновиться в уяві Дубівка (Н. Рибак); - Покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам’ять... (М. Коцюбинський); Йому нагадалася Катруся з сльозами в очах (Н. Кобринська); Звідки ці сльози на очах, чому воскресають поховані спомини, і мучать, і крають душу?.. (Г. Хоткевич).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо - появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, пробуди́тися, відроди́тися, ожи́ти, оживи́тися, поверну́ти, поверну́тися. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота (Д. Павличко); Цікавість до справи поновилася; Цей безсмертний твір ["Запорожці"].. допомагав пробуджуватись глибоким патріотичним почуттям у нашого народу (І. Шаповал); Відродяться в душах людських світлі, добрі поривання (з журналу); Він чув, як мимоволі якась тепла струя звільна виринає і лагодить біль у його нутрі, як оживає чуття (І. Франко); В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок (М. Коцюбинський); В душу думка про кохану повертає (В. Мисик); До нього знову повертається самовпевненість (М. Стельмах).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про людський організм, фізичні та ін. властивості людини - набувати попереднього вигляду, стану), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, відроди́тися, ожи́ти, поверну́ти, поверну́тися. Поступово пульс у нього почав відновлюватись (О. Довженко); Пам’ять про пережите поновилася; Вона немов відродилася наново, віддихує глибоко (О. Кобилянська); Розбиває [орел серце Прометея], та не вип’є Живущої крові, - Воно знову оживає (Т. Шевченко); Здоров’я повертало до Остапа поволі (М. Коцюбинський); Коли вийшли на плесо, до лоцманів знову повернулась бадьорість (Я. Баш).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про дію, процес тощо - починатися знову після перерви), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, ожи́ти, поверну́тися. Разом з вітчимом і братами працював [Іван] у полі, пас худобу.. Відновлювались дружні стосунки з товаришами (П. Колесник); Свист поновлюється з дужчою силою (Ю. Яновський); Коли ж бричка зникала, нарешті, у хмарі сірого пилу, розмови знов оживали (М. Коцюбинський); В час обіду не раз поверталися до розмови про Синявіна (І. Ле).

ПРИГА́ДУВАТИСЯ (відтворюватися у пам’яті), ЗГА́ДУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ[ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ], ПРИХО́ДИТИ НА ПА́М’ЯТЬ, НАГА́ДУВАТИСЯрозм., ВОСКРЕСА́ТИкнижн. - Док.: пригада́тися, згада́тися, поста́ти, віднови́тися, прийти́ на па́м’ять, нагада́тися, воскре́снути. Ішли й мовчали. А в голові, мов метелиця - думи. Пригадалося далеке село на Катеринославщині (А. Головко); Над берегом моря походжає старий Половець, дивиться в бінокль на море,.. і йому згадується син Андрій (Ю. Яновський); Події минулих літ в уяві Михася поставали, як живі (С. Чорнобривець); Іноді швидкою згадкою відновиться в уяві Дубівка (Н. Рибак); - Покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам’ять... (М. Коцюбинський); Йому нагадалася Катруся з сльозами в очах (Н. Кобринська); Звідки ці сльози на очах, чому воскресають поховані спомини, і мучать, і крають душу?.. (Г. Хоткевич).