-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив віднови́тися, віднови́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віднові́мося, віднові́мось, віднові́мся
2 особа віднови́ся, віднови́сь віднові́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відновлю́ся, відновлю́сь відно́вимося, відно́вимось, відно́вимся
2 особа відно́вишся відно́витеся, відно́витесь
3 особа відно́виться відно́вляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віднови́вся, віднови́всь віднови́лися, віднови́лись
жін.р. віднови́лася, віднови́лась
сер.р. віднови́лося, віднови́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віднови́вшись

Словник синонімів

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо - появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, пробуди́тися, відроди́тися, ожи́ти, оживи́тися, поверну́ти, поверну́тися. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота (Д. Павличко); Цікавість до справи поновилася; Цей безсмертний твір ["Запорожці"].. допомагав пробуджуватись глибоким патріотичним почуттям у нашого народу (І. Шаповал); Відродяться в душах людських світлі, добрі поривання (з журналу); Він чув, як мимоволі якась тепла струя звільна виринає і лагодить біль у його нутрі, як оживає чуття (І. Франко); В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок (М. Коцюбинський); В душу думка про кохану повертає (В. Мисик); До нього знову повертається самовпевненість (М. Стельмах).
ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про людський організм, фізичні та ін. властивості людини - набувати попереднього вигляду, стану), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, відроди́тися, ожи́ти, поверну́ти, поверну́тися. Поступово пульс у нього почав відновлюватись (О. Довженко); Пам’ять про пережите поновилася; Вона немов відродилася наново, віддихує глибоко (О. Кобилянська); Розбиває [орел серце Прометея], та не вип’є Живущої крові, - Воно знову оживає (Т. Шевченко); Здоров’я повертало до Остапа поволі (М. Коцюбинський); Коли вийшли на плесо, до лоцманів знову повернулась бадьорість (Я. Баш).
ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про дію, процес тощо - починатися знову після перерви), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, ожи́ти, поверну́тися. Разом з вітчимом і братами працював [Іван] у полі, пас худобу.. Відновлювались дружні стосунки з товаришами (П. Колесник); Свист поновлюється з дужчою силою (Ю. Яновський); Коли ж бричка зникала, нарешті, у хмарі сірого пилу, розмови знов оживали (М. Коцюбинський); В час обіду не раз поверталися до розмови про Синявіна (І. Ле).
ПРИГА́ДУВАТИСЯ (відтворюватися у пам’яті), ЗГА́ДУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ[ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ], ПРИХО́ДИТИ НА ПА́М’ЯТЬ, НАГА́ДУВАТИСЯрозм., ВОСКРЕСА́ТИкнижн. - Док.: пригада́тися, згада́тися, поста́ти, віднови́тися, прийти́ на па́м’ять, нагада́тися, воскре́снути. Ішли й мовчали. А в голові, мов метелиця - думи. Пригадалося далеке село на Катеринославщині (А. Головко); Над берегом моря походжає старий Половець, дивиться в бінокль на море,.. і йому згадується син Андрій (Ю. Яновський); Події минулих літ в уяві Михася поставали, як живі (С. Чорнобривець); Іноді швидкою згадкою відновиться в уяві Дубівка (Н. Рибак); - Покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам’ять... (М. Коцюбинський); Йому нагадалася Катруся з сльозами в очах (Н. Кобринська); Звідки ці сльози на очах, чому воскресають поховані спомини, і мучать, і крають душу?.. (Г. Хоткевич).