ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам’яті). - Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти. - Коли ця рудня не вибрана і має руду, а це так, - відтворити її справа двох декад (О. Досвітній); Реконструювати давньоруський ручний млин; Репродукувати відчуттєві враження.

ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИуроч. - Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Ми поздоровляємо всіх, хто відроджував зруйновані міста й села, відбудовував народне господарство (з журналу); Скільки ран і руїн ти [Білорусія].. зазнала, А воскресла - і відновлюєш села, будуєш міста (М. Рильський); Її [фортецю] недавно поновили після жахливої пожежі (З. Тулуб); Ми Дніпробуд з руїн воскресили (П. Дорошенко).

ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам’яті - про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИрідше,ВОСКРЕША́ТИуроч. - Док.: оживи́ти, відживи́ти, відсвіжи́ти, відроди́ти, віднови́ти, воскреси́ти. Несподівана зустріч з Сергієм Рудем оживила в пам’яті Олега Івановича тяжкий випадок з його життя (С. Голованівський); - А ви що ж думали? Що ми без жінки заходились "відживляти давні спогади" (Леся Українка); Виборов відсвіжує у своїй пам’яті послідовно ту сумну подію (В. Гжицький); Згадка про мур відродила спомини й про всі інші таємниці місцевого життя (Ю. Смолич); Для Бальзака в ці хвилини скрипка, скорена рукою старого кріпака, відновлювала давнє і незабутнє (Н. Рибак); Багато імен стерлося з пам’яті [вчителя], уява воскрешала тільки поодинокі обличчя (О. Слісаренко). - Пор. згада́ти.

ПОНО́ВЛЮВАТИ[ПОНОВЛЯ́ТИ]що (надавати нового чи попереднього вигляду, стану тощо, додаючи щось нове, замінюючи, відбудовуючи тощо), ВІДНО́ВЛЮВАТИ[ВІДНОВЛЯ́ТИ], ОНО́ВЛЮВАТИ[ОНОВЛЯ́ТИ], ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ПОВЕРТА́ТИщо, до чого. - Док.: понови́ти, віднови́ти, онови́ти, відсвіжи́ти, поверну́ти. Носився бриг по морях, латаючи паруси, поновлюючи щогли і переходячи від дідів до онуків (Ю. Яновський); Нумо слово рятувать, Славу предків поновлять! Задзвонімо у струни, На лжу й кривду перуни! (П. Куліш); Робітники, що працюють на монтажі електроніки, чи відновлюють її, чи виїжджають до замовників мікроскопи встановлювати, повинні мати вищу освіту (В. Коротич); Нещодавно в одному видавництві мене попросили проглянути переклад п’єси Толстого. До цього рукопис уже довго опрацьовували, давали не одному письменникові, виправляли, відновляли (О. Кундзич); Навіть у природі після штилів та спокійних днів гримлять громовиці, бурани, оновлюють світ прагненням до змін, до перетворень (О. Бердник); Збудовано церкву модерну ..Нова форма відсвіжує архаїчний зміст (переклад Г. Кочура); День іде, і з ним в роботі люди Повертають землю молоду (А. Малишко).

ПОПО́ВНЮВАТИ[ПОПОВНЯ́ТИ] (робити щось повнішим, збільшувати вартість чогось тощо), ЗБАГА́ЧУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ[ПОНОВЛЯ́ТИ] (після втрат, збитків тощо). - Док.: попо́внити, збагати́ти, віднови́ти, понови́ти. Замість бою всіма силами, Ружинський бився тільки частиною їх, ледве поповнюючи неймовірні втрати (І. Ле); Культурна родина повинна мати вдома свою особисту бібліотеку і поповняти її все життя новими надбаннями (І. Волошин); Д. І. Яворницький під час археологічних розкопок часто зустрічався з простими людьми, які своїми розповідями збагачували його матеріальну та духовну скарбницю (М. Шаповал); - Зараз ти допомагатимеш людям відновлювати свої сили і набиратися здоров’я (В. Козаченко); Нічого з того, що ми бачим, Не пропадає: одне з одного поновляє природа, І не народиться річ, поки інша не вмре, не загине (переклад М. Зерова).