віднереститися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив віднерести́тися, віднерести́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа віднерести́ться віднерестя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віднерести́вся, віднерести́всь віднерести́лися, віднерести́лись
жін.р. віднерести́лася, віднерести́лась
сер.р. віднерести́лося, віднерести́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віднерести́вшись