відначальний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віднача́льний віднача́льна віднача́льне віднача́льні
родовий віднача́льного віднача́льної віднача́льного віднача́льних
давальний віднача́льному віднача́льній віднача́льному віднача́льним
знахідний віднача́льний, віднача́льного віднача́льну віднача́льне віднача́льні, віднача́льних
орудний віднача́льним віднача́льною віднача́льним віднача́льними
місцевий на/у віднача́льному, віднача́льнім на/у віднача́льній на/у віднача́льному, віднача́льнім на/у віднача́льних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віднача́льний віднача́льна віднача́льне віднача́льні
родовий віднача́льного віднача́льної віднача́льного віднача́льних
давальний віднача́льному віднача́льній віднача́льному віднача́льним
знахідний віднача́льний, віднача́льного віднача́льну віднача́льне віднача́льні, віднача́льних
орудний віднача́льним віднача́льною віднача́льним віднача́льними
місцевий на/у віднача́льному, віднача́льнім на/у віднача́льній на/у віднача́льному, віднача́льнім на/у віднача́льних