-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | віднахо́дити |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віднахо́дьмо |
| 2 особа | віднахо́дь | віднахо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віднахо́дитиму | віднахо́дитимемо, віднахо́дитимем |
| 2 особа | віднахо́дитимеш | віднахо́дитимете |
| 3 особа | віднахо́дитиме | віднахо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віднахо́джу | віднахо́димо, віднахо́дим |
| 2 особа | віднахо́диш | віднахо́дите |
| 3 особа | віднахо́дить | віднахо́дять |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| віднахо́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | віднахо́див | віднахо́дили |
| жін. р. | віднахо́дила |
| сер. р. | віднахо́дило |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| віднахо́дивши |
Словник синонімів
ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. (внаслідок тривалих і старанних пошуків); НАТРА́ПИТИ, НАДИ́БАТИ, НАГИ́БАТИ діал. (випадково); ПІДХОПИ́ТИ розм., ПІДЧЕПИ́ТИ розм. (звичайно чоловік, хлопець жінку, дівчину для себе або жінка, дівчина чоловіка, хлопця). - Недок.: знахо́дити, нахо́дити, віднахо́дити, розшу́кувати, відшу́кувати, вишу́кувати, добува́ти, відко́пувати, розко́пувати, вико́пувати, натрапля́ти, нади́бувати, надиба́ти, підхо́плювати, підчі́плювати. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Василько вмів з одного погляду находити завіяну снігами стежину на гору (А. Турчинська); Я давній лист в планшеті віднайшов. Папір пожовк, рядки вже напівстерті (Л. Дмитерко); - Добре було б розшукати всіх його товаришів, поговорити з рідними й написати історію його життя (Є. Гуцало); Відшукавши потрібну книгу, Людмила спустилась на підлогу (А. Головко); Сардачину знайшов десь таку стару, що де вже він її й вишукав таку (Г. Хоткевич); - Між забутих фондів ти відкопав дорогий скарб - колекцію лірницьких плачів, жебрацьких причитань та голосінь над покійниками у записах на вощані валки ще едісонівського фонографа (І. Волошин); Це була фотокопія заяви, яку колись.. писав Ріхард Баум.. А проте, заява залишилася, і Ервін Майєр зумів розкопати її (В. Собко); Наум пригадує оповідання Бориса Андрійовича про лісового царя часів громадянської війни і дивується: "Де ви такого царя викопали?" (Т. Масенко); [Журейко:] Як вірний буде він народу, То зрештою натрапить вірну путь (І. Кочерга); Обійшов [Грицько] горище, надибав сушені груші, взяв скілько штук і почав гризти (С. Васильченко); - Де ж ви нагибали це сіно? - Там, де ти рибу ловиш (М. Стельмах); Пидоря, не дивлячись на її тридцять літ, підхопила собі двадцятилітнього молодця з міських міщан (Панас Мирний).
Словник відмінків
| Інфінітив | віднахо́дити |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віднахо́дьмо |
| 2 особа | віднахо́дь | віднахо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віднахо́дитиму | віднахо́дитимемо, віднахо́дитимем |
| 2 особа | віднахо́дитимеш | віднахо́дитимете |
| 3 особа | віднахо́дитиме | віднахо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віднахо́джу | віднахо́димо, віднахо́дим |
| 2 особа | віднахо́диш | віднахо́дите |
| 3 особа | віднахо́дить | віднахо́дять |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| віднахо́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | віднахо́див | віднахо́дили |
| жін. р. | віднахо́дила |
| сер. р. | віднахо́дило |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| віднахо́дивши |
Словник синонімів
ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. (внаслідок тривалих і старанних пошуків); НАТРА́ПИТИ, НАДИ́БАТИ, НАГИ́БАТИ діал. (випадково); ПІДХОПИ́ТИ розм., ПІДЧЕПИ́ТИ розм. (звичайно чоловік, хлопець жінку, дівчину для себе або жінка, дівчина чоловіка, хлопця). - Недок.: знахо́дити, нахо́дити, віднахо́дити, розшу́кувати, відшу́кувати, вишу́кувати, добува́ти, відко́пувати, розко́пувати, вико́пувати, натрапля́ти, нади́бувати, надиба́ти, підхо́плювати, підчі́плювати. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Василько вмів з одного погляду находити завіяну снігами стежину на гору (А. Турчинська); Я давній лист в планшеті віднайшов. Папір пожовк, рядки вже напівстерті (Л. Дмитерко); - Добре було б розшукати всіх його товаришів, поговорити з рідними й написати історію його життя (Є. Гуцало); Відшукавши потрібну книгу, Людмила спустилась на підлогу (А. Головко); Сардачину знайшов десь таку стару, що де вже він її й вишукав таку (Г. Хоткевич); - Між забутих фондів ти відкопав дорогий скарб - колекцію лірницьких плачів, жебрацьких причитань та голосінь над покійниками у записах на вощані валки ще едісонівського фонографа (І. Волошин); Це була фотокопія заяви, яку колись.. писав Ріхард Баум.. А проте, заява залишилася, і Ервін Майєр зумів розкопати її (В. Собко); Наум пригадує оповідання Бориса Андрійовича про лісового царя часів громадянської війни і дивується: "Де ви такого царя викопали?" (Т. Масенко); [Журейко:] Як вірний буде він народу, То зрештою натрапить вірну путь (І. Кочерга); Обійшов [Грицько] горище, надибав сушені груші, взяв скілько штук і почав гризти (С. Васильченко); - Де ж ви нагибали це сіно? - Там, де ти рибу ловиш (М. Стельмах); Пидоря, не дивлячись на її тридцять літ, підхопила собі двадцятилітнього молодця з міських міщан (Панас Мирний).