-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відна́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відна́дьмо
2 особа відна́дь відна́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відна́джу відна́димо, відна́дим
2 особа відна́диш відна́дите
3 особа відна́дить відна́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відна́див відна́дили
жін.р. відна́дила
сер.р. відна́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відна́дивши

Словник синонімів

ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИрозм. - Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (М. Трублаїні); - Хіба ж не сама я.. одвадила од себе всіх хлопців? (С. Васильченко).