віднаджуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відна́джуватися, відна́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відна́джуймося, відна́джуймось | |
| 2 особа | відна́джуйся, відна́джуйсь | відна́джуйтеся, відна́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відна́джуватимуся, відна́джуватимусь | відна́джуватимемося, відна́джуватимемось, відна́джуватимемся |
| 2 особа | відна́джуватимешся | відна́джуватиметеся, відна́джуватиметесь |
| 3 особа | відна́джуватиметься | відна́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відна́джуюся, відна́джуюсь | відна́джуємося, відна́джуємось, відна́джуємся |
| 2 особа | відна́джуєшся | відна́джуєтеся, відна́джуєтесь |
| 3 особа | відна́джується | відна́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відна́джуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відна́джувався, відна́джувавсь | відна́джувалися, відна́джувались |
| жін. р. | відна́джувалася, відна́джувалась | |
| сер. р. | відна́джувалося, відна́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відна́джувавшись | ||