-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відна́джувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відна́джуймо
2 особа відна́джуй відна́джуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відна́джуватиму відна́джуватимемо, відна́джуватимем
2 особа відна́джуватимеш відна́джуватимете
3 особа відна́джуватиме відна́джуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відна́джую відна́джуємо, відна́джуєм
2 особа відна́джуєш відна́джуєте
3 особа відна́джує відна́джують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відна́джуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відна́джував відна́джували
жін. р. відна́джувала
сер. р. відна́джувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відна́джувавши

Словник синонімів

ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИрозм. - Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (М. Трублаїні); - Хіба ж не сама я.. одвадила од себе всіх хлопців? (С. Васильченко).