відмічатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відміча́тися, відміча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відміча́ймося, відміча́ймось | |
| 2 особа | відміча́йся, відміча́йсь | відміча́йтеся, відміча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відміча́тимуся, відміча́тимусь | відміча́тимемося, відміча́тимемось, відміча́тимемся |
| 2 особа | відміча́тимешся | відміча́тиметеся, відміча́тиметесь |
| 3 особа | відміча́тиметься | відміча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відміча́юся, відміча́юсь | відміча́ємося, відміча́ємось, відміча́ємся |
| 2 особа | відміча́єшся | відміча́єтеся, відміча́єтесь |
| 3 особа | відміча́ється | відміча́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відміча́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відміча́вся, відміча́всь | відміча́лися, відміча́лись |
| жін. р. | відміча́лася, відміча́лась | |
| сер. р. | відміча́лося, відміча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відміча́вшись | ||