відмітний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відмі́тний відмі́тна відмі́тне відмі́тні
родовий відмі́тного відмі́тної відмі́тного відмі́тних
давальний відмі́тному відмі́тній відмі́тному відмі́тним
знахідний відмі́тний відмі́тну відмі́тне відмі́тні
орудний відмі́тним відмі́тною відмі́тним відмі́тними
місцевий на/у відмі́тному, відмі́тнім на/у відмі́тній на/у відмі́тному, відмі́тнім на/у відмі́тних

Словник синонімів

ПОМІ́ТНИЙ (який або якого можна помітити, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТНИЙ, ВІДМІ́ТНИЙ, ПОКАЗНИ́Й, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРИКМЕ́ТНИЙ[ПРИКМІТНИЙ]розм.Він, що не кажіть, помітний! Міцний, ставний, енергійний (Я. Гримайло); Тільки в одному місці коло осоки вода в плесі розходилась ледве примітними кружалами та брижжами (І. Нечуй-Левицький); Дід Сербиченко показав фронтовикам відмітне місце, де впродовж року.. ніколи не вщухав вітер (Ю. Яновський); Яка ся церква здавалася колись великою та показною, а тепер наче осіла - зовсім і не видно її з-за лип (Панас Мирний); Можна ж було сісти десь в іншому кутку, приховати бодай не себе, а хоча б усім очевидне зацікавлення тою жінкою у вишукано прозорій тканині (І. Ле); При кухні.. маячила прикметна постать відомого всій роті кухаря Меркурія (Я. Качура). - Пор. 1. ви́дний.