-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмі́титися, відмі́титись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмі́тьмося, відмі́тьмось
2 особа відмі́ться відмі́тьтеся, відмі́тьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмі́чуся, відмі́чусь відмі́тимося, відмі́тимось, відмі́тимся
2 особа відмі́тишся відмі́титеся, відмі́титесь
3 особа відмі́титься відмі́тяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмі́тився, відмі́тивсь відмі́тилися, відмі́тились
жін.р. відмі́тилася, відмі́тилась
сер.р. відмі́тилося, відмі́тилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмі́тившись
Інфінітив відмі́титися, відмі́титись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмі́тьмося, відмі́тьмось
2 особа відмі́ться відмі́тьтеся, відмі́тьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмі́чуся, відмі́чусь відмі́тимося, відмі́тимось, відмі́тимся
2 особа відмі́тишся відмі́титеся, відмі́титесь
3 особа відмі́титься відмі́тяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмі́тився, відмі́тивсь відмі́тилися, відмі́тились
жін.р. відмі́тилася, відмі́тилась
сер.р. відмі́тилося, відмі́тилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмі́тившись