-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відміта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відміта́ймо
2 особа відміта́й відміта́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відміта́тиму відміта́тимемо, відміта́тимем
2 особа відміта́тимеш відміта́тимете
3 особа відміта́тиме відміта́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відміта́ю відміта́ємо, відміта́єм
2 особа відміта́єш відміта́єте
3 особа відміта́є відміта́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відміта́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відміта́в відміта́ли
жін. р. відміта́ла
сер. р. відміта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відміта́вши

Словник синонімів

ВІДКИДА́ТИ (про погляд, теорію тощо - не визнавати чогось, не приймати чогось), ВІДХИЛЯ́ТИ, ВІДМІТА́ТИрідше. - Док.: відки́нути, відхили́ти, відмести́. Кожне людське покоління приносить щось нове, своє - і відкидає щось старе (М. Рильський); [Зізі:] Я зовсім не силкуюсь відхилити правду (М. Кропивницький).