-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмі́ряти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмі́ряймо
2 особа відмі́ряй відмі́ряйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмі́ряю відмі́ряємо, відмі́ряєм
2 особа відмі́ряєш відмі́ряєте
3 особа відмі́ряє відмі́ряють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмі́ряв відмі́ряли
жін.р. відмі́ряла
сер.р. відмі́ряло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відмі́ряний
Безособова форма
відмі́ряно
Дієприслівник
відмі́рявши

Словник синонімів

МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ[ВИМІРЯ́ТИ], ЗАМІРЯ́ТИ[ЗАМІ́РЮВАТИ], ЗМІРЯ́ТИ[ЗМІ́РЮВАТИ], ОБМІ́РЮВАТИ[ОБМІРЯ́ТИ], ПРОМІ́РЮВАТИ[ПРОМІРЯ́ТИ] (все або багато); ВІДМІ́РЮВАТИ[ВІДМІРЯ́ТИ] (відмічати, відділяти щось); НАМІ́РЮВАТИ[НАМІРЯ́ТИ] (яку-небудь кількість чогось); РОЗМІРЯ́ТИ[РОЗМІ́РЮВАТИ] (визначати величину, розміри чогось, відстань між чимсь); ПРИМІРЯ́ТИ[ПРИМІ́РЮВАТИ] (надягати одяг, взуття, оздобу тощо, щоб визначити відповідність розміру). - Док.: помі́ряти, ви́міряти, ви́мірити, замі́ряти, змі́ряти, обмі́ряти, промі́рити, промі́ряти, відмі́ряти, намі́ряти, розмі́ряти, розмі́рити, примі́ряти. Отже цілісеньке літо міряли вони землі.. На осінь обміряли; взявся наш землемір списувати, скільки він наміряв (О. Кониський); Дід Йосип давав лад, вказував жінкам, які балки витягали із згарища, вимірював метром довжину (Д. Бедзик); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту (В. Кучер); На другий день повів я Івана у Вербки; зміряли його, огляділи та, забивши у колодки, і погнали у Катеринослав (О. Стороженко); Виловлену рибу зважують і промірюють (з газети); Треба було проміряти глибину гирла, щоб довідатись,чи можливе в нім судноплавство (З. Тулуб); Тихович, мов полковник той, визначує місце бойовища, відмірюючи ланцюгом стосажневий квадрат (М. Коцюбинський); Угорі вишикувались у чергу, і Гриша відміряв кожному по півчерпака, стараючись нікого не обділити (О. Гончар); Цього року березень розщедрився на сонце. Шкільний директор намірював двадцять п’ять градусів тепла в затінку (М. Томчаній); Ближче, понад дорогою, чоловіка з п’ять розмірюють поле (А. Головко); Будівничий з Бенедьом розмірював план і випальковував місце, куди мали копатися фундаменти (І. Франко); [Оленка (бере браслет і приміряє на руку):] Отже й до моєї руки пристає (І. Нечуй-Левицький); Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію (М. Коцюбинський).
-2-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмі́ряти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмі́ряймо
2 особа відмі́ряй відмі́ряйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмі́ряю відмі́ряємо, відмі́ряєм
2 особа відмі́ряєш відмі́ряєте
3 особа відмі́ряє відмі́ряють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмі́ряв відмі́ряли
жін.р. відмі́ряла
сер.р. відмі́ряло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відмі́ряний
Безособова форма
відмі́ряно
Дієприслівник
відмі́рявши

Словник синонімів

МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ[ВИМІРЯ́ТИ], ЗАМІРЯ́ТИ[ЗАМІ́РЮВАТИ], ЗМІРЯ́ТИ[ЗМІ́РЮВАТИ], ОБМІ́РЮВАТИ[ОБМІРЯ́ТИ], ПРОМІ́РЮВАТИ[ПРОМІРЯ́ТИ] (все або багато); ВІДМІ́РЮВАТИ[ВІДМІРЯ́ТИ] (відмічати, відділяти щось); НАМІ́РЮВАТИ[НАМІРЯ́ТИ] (яку-небудь кількість чогось); РОЗМІРЯ́ТИ[РОЗМІ́РЮВАТИ] (визначати величину, розміри чогось, відстань між чимсь); ПРИМІРЯ́ТИ[ПРИМІ́РЮВАТИ] (надягати одяг, взуття, оздобу тощо, щоб визначити відповідність розміру). - Док.: помі́ряти, ви́міряти, ви́мірити, замі́ряти, змі́ряти, обмі́ряти, промі́рити, промі́ряти, відмі́ряти, намі́ряти, розмі́ряти, розмі́рити, примі́ряти. Отже цілісеньке літо міряли вони землі.. На осінь обміряли; взявся наш землемір списувати, скільки він наміряв (О. Кониський); Дід Йосип давав лад, вказував жінкам, які балки витягали із згарища, вимірював метром довжину (Д. Бедзик); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту (В. Кучер); На другий день повів я Івана у Вербки; зміряли його, огляділи та, забивши у колодки, і погнали у Катеринослав (О. Стороженко); Виловлену рибу зважують і промірюють (з газети); Треба було проміряти глибину гирла, щоб довідатись,чи можливе в нім судноплавство (З. Тулуб); Тихович, мов полковник той, визначує місце бойовища, відмірюючи ланцюгом стосажневий квадрат (М. Коцюбинський); Угорі вишикувались у чергу, і Гриша відміряв кожному по півчерпака, стараючись нікого не обділити (О. Гончар); Цього року березень розщедрився на сонце. Шкільний директор намірював двадцять п’ять градусів тепла в затінку (М. Томчаній); Ближче, понад дорогою, чоловіка з п’ять розмірюють поле (А. Головко); Будівничий з Бенедьом розмірював план і випальковував місце, куди мали копатися фундаменти (І. Франко); [Оленка (бере браслет і приміряє на руку):] Отже й до моєї руки пристає (І. Нечуй-Левицький); Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

Інфінітив відміря́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відміря́ймо
2 особа відміря́й відміря́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відміря́тиму відміря́тимемо, відміря́тимем
2 особа відміря́тимеш відміря́тимете
3 особа відміря́тиме відміря́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відміря́ю відміря́ємо, відміря́єм
2 особа відміря́єш відміря́єте
3 особа відміря́є відміря́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відміря́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відміря́в відміря́ли
жін. р. відміря́ла
сер. р. відміря́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відміря́вши

Словник синонімів

МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ[ВИМІРЯ́ТИ], ЗАМІРЯ́ТИ[ЗАМІ́РЮВАТИ], ЗМІРЯ́ТИ[ЗМІ́РЮВАТИ], ОБМІ́РЮВАТИ[ОБМІРЯ́ТИ], ПРОМІ́РЮВАТИ[ПРОМІРЯ́ТИ] (все або багато); ВІДМІ́РЮВАТИ[ВІДМІРЯ́ТИ] (відмічати, відділяти щось); НАМІ́РЮВАТИ[НАМІРЯ́ТИ] (яку-небудь кількість чогось); РОЗМІРЯ́ТИ[РОЗМІ́РЮВАТИ] (визначати величину, розміри чогось, відстань між чимсь); ПРИМІРЯ́ТИ[ПРИМІ́РЮВАТИ] (надягати одяг, взуття, оздобу тощо, щоб визначити відповідність розміру). - Док.: помі́ряти, ви́міряти, ви́мірити, замі́ряти, змі́ряти, обмі́ряти, промі́рити, промі́ряти, відмі́ряти, намі́ряти, розмі́ряти, розмі́рити, примі́ряти. Отже цілісеньке літо міряли вони землі.. На осінь обміряли; взявся наш землемір списувати, скільки він наміряв (О. Кониський); Дід Йосип давав лад, вказував жінкам, які балки витягали із згарища, вимірював метром довжину (Д. Бедзик); Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту (В. Кучер); На другий день повів я Івана у Вербки; зміряли його, огляділи та, забивши у колодки, і погнали у Катеринослав (О. Стороженко); Виловлену рибу зважують і промірюють (з газети); Треба було проміряти глибину гирла, щоб довідатись,чи можливе в нім судноплавство (З. Тулуб); Тихович, мов полковник той, визначує місце бойовища, відмірюючи ланцюгом стосажневий квадрат (М. Коцюбинський); Угорі вишикувались у чергу, і Гриша відміряв кожному по півчерпака, стараючись нікого не обділити (О. Гончар); Цього року березень розщедрився на сонце. Шкільний директор намірював двадцять п’ять градусів тепла в затінку (М. Томчаній); Ближче, понад дорогою, чоловіка з п’ять розмірюють поле (А. Головко); Будівничий з Бенедьом розмірював план і випальковував місце, куди мали копатися фундаменти (І. Франко); [Оленка (бере браслет і приміряє на руку):] Отже й до моєї руки пристає (І. Нечуй-Левицький); Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію (М. Коцюбинський).