відмірити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмі́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмі́рмо
2 особа відмі́р відмі́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмі́рю відмі́римо, відмі́рим
2 особа відмі́риш відмі́рите
3 особа відмі́рить відмі́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмі́рив відмі́рили
жін.р. відмі́рила
сер.р. відмі́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відмі́рений
Безособова форма
відмі́рено
Дієприслівник
відмі́ривши