-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відміня́тися, відміня́тись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відміня́тиметься | відміня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відміня́ється | відміня́ються |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відміня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відміня́вся, відміня́всь | відміня́лися, відміня́лись |
| жін. р. | відміня́лася, відміня́лась |
| сер. р. | відміня́лося, відміня́лось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| відміня́вшись |
Словник синонімів
ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання); ПЕРЕРОСТА́ТИ (поступово). - Док.: зміни́тися, переміни́тися, відміни́тися, переверну́тися, перероди́тися, перешикува́тися, поі́ншати, поіна́кшати, переіна́кшитися, переіна́читися, преобрази́тися, перерости́. Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник); - Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало); Його погляд увесь час мінився: очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький); - Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович); Маруся не одмінилася - тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок); Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах).