-1-
іменник середнього роду, істота
(чортеня, яким підіменено дитину) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відмінча́ відмінча́та
родовий відмінча́ти відмінча́т
давальний відмінча́ті відмінча́там
знахідний відмінча́ відмінча́та, відмінча́т
орудний відмінча́м відмінча́тами
місцевий на/у відмінча́ті на/у відмінча́тах
кличний відмінча́ відмінча́та