відмучуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відму́чуватися, відму́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відму́чуймося, відму́чуймось | |
| 2 особа | відму́чуйся, відму́чуйсь | відму́чуйтеся, відму́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відму́чуватимуся, відму́чуватимусь | відму́чуватимемося, відму́чуватимемось, відму́чуватимемся |
| 2 особа | відму́чуватимешся | відму́чуватиметеся, відму́чуватиметесь |
| 3 особа | відму́чуватиметься | відму́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відму́чуюся, відму́чуюсь | відму́чуємося, відму́чуємось, відму́чуємся |
| 2 особа | відму́чуєшся | відму́чуєтеся, відму́чуєтесь |
| 3 особа | відму́чується | відму́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відму́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відму́чувався, відму́чувавсь | відму́чувалися, відму́чувались |
| жін. р. | відму́чувалася, відму́чувалась | |
| сер. р. | відму́чувалося, відму́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відму́чувавшись | ||