відмучитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відму́читися, відму́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відму́чмося, відму́чмось | |
| 2 особа | відму́чся | відму́чтеся, відму́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відму́чуся, відму́чусь | відму́чимося, відму́чимось, відму́чимся |
| 2 особа | відму́чишся | відму́читеся, відму́читесь |
| 3 особа | відму́читься | відму́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відму́чився, відму́чивсь | відму́чилися, відму́чились |
| жін.р. | відму́чилася, відму́чилась | |
| сер.р. | відму́чилося, відму́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відму́чившись | ||
| Інфінітив | відму́читися, відму́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відму́чмося, відму́чмось | |
| 2 особа | відму́чся | відму́чтеся, відму́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відму́чуся, відму́чусь | відму́чимося, відму́чимось, відму́чимся |
| 2 особа | відму́чишся | відму́читеся, відму́читесь |
| 3 особа | відму́читься | відму́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відму́чився, відму́чивсь | відму́чилися, відму́чились |
| жін.р. | відму́чилася, відму́чилась | |
| сер.р. | відму́чилося, відму́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відму́чившись | ||