-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відму́читися, відму́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відму́чмося, відму́чмось
2 особа відму́чся відму́чтеся, відму́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відму́чуся, відму́чусь відму́чимося, відму́чимось, відму́чимся
2 особа відму́чишся відму́читеся, відму́читесь
3 особа відму́читься відму́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відму́чився, відму́чивсь відму́чилися, відму́чились
жін.р. відму́чилася, відму́чилась
сер.р. відму́чилося, відму́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відму́чившись
Інфінітив відму́читися, відму́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відму́чмося, відму́чмось
2 особа відму́чся відму́чтеся, відму́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відму́чуся, відму́чусь відму́чимося, відму́чимось, відму́чимся
2 особа відму́чишся відму́читеся, відму́читесь
3 особа відму́читься відму́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відму́чився, відму́чивсь відму́чилися, відму́чились
жін.р. відму́чилася, відму́чилась
сер.р. відму́чилося, відму́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відму́чившись