-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмути́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмуті́мо, відмуті́м
2 особа відмути́ відмуті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмучу́ відму́тимо, відму́тим
2 особа відму́тиш відму́тите
3 особа відму́тить відму́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмути́в відмути́ли
жін.р. відмути́ла
сер.р. відмути́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмути́вши
Інфінітив відмути́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмуті́мо, відмуті́м
2 особа відмути́ відмуті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмучу́ відму́тимо, відму́тим
2 особа відму́тиш відму́тите
3 особа відму́тить відму́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмути́в відмути́ли
жін.р. відмути́ла
сер.р. відмути́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмути́вши