відмутити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відмути́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмуті́мо, відмуті́м | |
| 2 особа | відмути́ | відмуті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмучу́ | відму́тимо, відму́тим |
| 2 особа | відму́тиш | відму́тите |
| 3 особа | відму́тить | відму́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмути́в | відмути́ли |
| жін.р. | відмути́ла | |
| сер.р. | відмути́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відмути́вши | ||
| Інфінітив | відмути́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмуті́мо, відмуті́м | |
| 2 особа | відмути́ | відмуті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмучу́ | відму́тимо, відму́тим |
| 2 особа | відму́тиш | відму́тите |
| 3 особа | відму́тить | відму́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмути́в | відмути́ли |
| жін.р. | відмути́ла | |
| сер.р. | відмути́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відмути́вши | ||