відмулювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відму́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відму́люймо | |
| 2 особа | відму́люй | відму́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відму́люватиму | відму́люватимемо, відму́люватимем |
| 2 особа | відму́люватимеш | відму́люватимете |
| 3 особа | відму́люватиме | відму́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відму́люю | відму́люємо, відму́люєм |
| 2 особа | відму́люєш | відму́люєте |
| 3 особа | відму́лює | відму́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відму́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відму́лював | відму́лювали |
| жін. р. | відму́лювала | |
| сер. р. | відму́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відму́лювавши | ||