відмочити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відмочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмочі́мо, відмочі́м | |
| 2 особа | відмочи́ | відмочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмочу́ | відмо́чимо, відмо́чим |
| 2 особа | відмо́чиш | відмо́чите |
| 3 особа | відмо́чить | відмо́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмочи́в | відмочи́ли |
| жін.р. | відмочи́ла | |
| сер.р. | відмочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відмо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| відмо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| відмочи́вши | ||