відмочити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмочи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмочі́мо, відмочі́м
2 особа відмочи́ відмочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмочу́ відмо́чимо, відмо́чим
2 особа відмо́чиш відмо́чите
3 особа відмо́чить відмо́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмочи́в відмочи́ли
жін.р. відмочи́ла
сер.р. відмочи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відмо́чений
Безособова форма
відмо́чено
Дієприслівник
відмочи́вши