відмогти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(відібрати) [розм., рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відмогти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відможі́мо, відможі́м
2 особа відможи́ відможі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмо́жу відмо́жемо, відмо́жем
2 особа відмо́жеш відмо́жете
3 особа відмо́же відмо́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмі́г відмогли́
жін.р. відмогла́
сер.р. відмогло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмі́гши