відмовчуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відмо́вчуватися, відмо́вчуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмо́вчуймося, відмо́вчуймось | |
| 2 особа | відмо́вчуйся, відмо́вчуйсь | відмо́вчуйтеся, відмо́вчуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмо́вчуватимуся, відмо́вчуватимусь | відмо́вчуватимемося, відмо́вчуватимемось, відмо́вчуватимемся |
| 2 особа | відмо́вчуватимешся | відмо́вчуватиметеся, відмо́вчуватиметесь |
| 3 особа | відмо́вчуватиметься | відмо́вчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмо́вчуюся, відмо́вчуюсь | відмо́вчуємося, відмо́вчуємось, відмо́вчуємся |
| 2 особа | відмо́вчуєшся | відмо́вчуєтеся, відмо́вчуєтесь |
| 3 особа | відмо́вчується | відмо́вчуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відмо́вчуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відмо́вчувався, відмо́вчувавсь | відмо́вчувалися, відмо́вчувались |
| жін. р. | відмо́вчувалася, відмо́вчувалась | |
| сер. р. | відмо́вчувалося, відмо́вчувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відмо́вчувавшись | ||