відмирання 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | відмира́ння | |
| родовий | відмира́ння | |
| давальний | відмира́нню | |
| знахідний | відмира́ння | |
| орудний | відмира́нням | |
| місцевий | на/у відмира́нні, відмира́нню | |
| кличний | відмира́ння* |
Словник антонімів
| НАРОДЖУВАТИСЯ | УМИРАТИ |
| Появлятися на світ, починати життя, знайтися. | Переставати жити, закінчувати життя, кінчатися, конати, (трагічно) загинути, (в бою) полягти. |
| Народжується ~ вмирає дитина, людина, первісток. Народжуватися ~ умирати слабим, товстим, худим; в лікарні, на селі, в Києві, на чужині; у брата, вдома; о такій-то годині, такого-то дня, року, вдень, вночі, зранку, на світанні, зимою, літом. Народжуватися ~ вмирати довго, в муках, тихо, тяжко. Народитися ~ умерти зразу, раптом, швидко. | |
| Як народився, то треба й померти (Народне прислів’я). | |
| Народжений ~померлий, народження ~відмирання, народження ~вмирання; народжуватися ~кінчатися //конати; народитися ~умерти //загинути //полягти Пор. ще: ЖИТИ ~ УМИРАТИ, ЖИТТЯ ~ СМЕРТЬ, НАРОДЖЕННЯ ~ СМЕРТЬ | |