-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмика́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмика́ймо
2 особа відмика́й відмика́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмика́тиму відмика́тимемо, відмика́тимем
2 особа відмика́тимеш відмика́тимете
3 особа відмика́тиме відмика́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відмика́ю відмика́ємо, відмика́єм
2 особа відмика́єш відмика́єте
3 особа відмика́є відмика́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відмика́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відмика́в відмика́ли
жін. р. відмика́ла
сер. р. відмика́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмика́вши

Словник синонімів

ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИрідко,РОЗМИКА́ТИрозм. рідко,ВІДПИРА́ТИрозм. рідко. - Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Досвітній); За дверима в передпокої дзенькнув дзвоник. Потім чути - побігла Даша відчиняти двері (А. Головко); Поставив [капрал] ліхтарню на підлогу і взявся розмикати колодку (І. Франко); Нічліг тільки що одперли (А. Тесленко).