відметений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відме́тений відме́тена відме́тене відме́тені
родовий відме́теного відме́теної відме́теного відме́тених
давальний відме́теному відме́теній відме́теному відме́теним
знахідний відме́тений відме́тену відме́тене відме́тені
орудний відме́теним відме́теною відме́теним відме́теними
місцевий на/у відме́теному, відме́тенім на/у відме́теній на/у відме́теному, відме́тенім на/у відме́тених
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відме́тений відме́тена відме́тене відме́тені
родовий відме́теного відме́теної відме́теного відме́тених
давальний відме́теному відме́теній відме́теному відме́теним
знахідний відме́тений відме́тену відме́тене відме́тені
орудний відме́теним відме́теною відме́теним відме́теними
місцевий на/у відме́теному, відме́тенім на/у відме́теній на/у відме́теному, відме́тенім на/у відме́тених