-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмерза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відмерза́тиме відмерза́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відмерза́є відмерза́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відмерза́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відмерза́в відмерза́ли
жін. р. відмерза́ла
сер. р. відмерза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмерза́вши*

Словник синонімів

ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). - Док.: відта́нути, розме́рзнутися, розме́рзтися, розморо́зитися, відме́рзнути, відме́рзти, прота́нути, обта́нути. За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Під першим громом розмерзається земля! (М. Стельмах); Морожена риба краще розморожується в підсоленій воді; Під чобітьми протане сніг - знов шуміть голубій весні (М. Рудь); Дорога пішла поміж чагарником, придавлена до землі важкими брилами мерзлого снігу, що обтавали по краях (Григорій Тютюнник).