-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмежо́вуватися, відмежо́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмежо́вуймося, відмежо́вуймось
2 особа відмежо́вуйся, відмежо́вуйсь відмежо́вуйтеся, відмежо́вуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмежо́вуватимуся, відмежо́вуватимусь відмежо́вуватимемося, відмежо́вуватимемось, відмежо́вуватимемся
2 особа відмежо́вуватимешся відмежо́вуватиметеся, відмежо́вуватиметесь
3 особа відмежо́вуватиметься відмежо́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відмежо́вуюся, відмежо́вуюсь відмежо́вуємося, відмежо́вуємось, відмежо́вуємся
2 особа відмежо́вуєшся відмежо́вуєтеся, відмежо́вуєтесь
3 особа відмежо́вується відмежо́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відмежо́вуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відмежо́вувався, відмежо́вувавсь відмежо́вувалися, відмежо́вувались
жін. р. відмежо́вувалася, відмежо́вувалась
сер. р. відмежо́вувалося, відмежо́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмежо́вувавшись

Словник синонімів

ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. - Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш.. відділяються одно від одного сих два села (Г. Хоткевич); Від степу відгородився він кам’яним муром (Н. Рибак).