відмежовуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відмежо́вуваний відмежо́вувана відмежо́вуване відмежо́вувані
родовий відмежо́вуваного відмежо́вуваної відмежо́вуваного відмежо́вуваних
давальний відмежо́вуваному відмежо́вуваній відмежо́вуваному відмежо́вуваним
знахідний відмежо́вуваний, відмежо́вуваного відмежо́вувану відмежо́вуване відмежо́вувані, відмежо́вуваних
орудний відмежо́вуваним відмежо́вуваною відмежо́вуваним відмежо́вуваними
місцевий на/у відмежо́вуваному, відмежо́вуванім на/у відмежо́вуваній на/у відмежо́вуваному, відмежо́вуванім на/у відмежо́вуваних