-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмахну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмахні́мо, відмахні́м
2 особа відмахни́ відмахні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмахну́ відмахнемо́, відмахне́м
2 особа відмахне́ш відмахнете́
3 особа відмахне́ відмахну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмахну́в відмахну́ли
жін.р. відмахну́ла
сер.р. відмахну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмахну́вши

Словник фразеологізмів

відмахну́ти (відмахну́тися) руко́ю. Відмовитися від чого-небудь, ухилитися. Що в нього не запитаєш, тільки рукою одмахне: одкаснись, мовляв, не до того (В. Еллан-Блакитний); // Виразити небажання щось робити чи говорити, махнувши рукою. — Куди біжиш? Постигнеш... Андрій одмахнувся рукою. Ет, що там тепер Хома... (М. Коцюбинський).