відмарширувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відмарширува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмарширу́ймо | |
| 2 особа | відмарширу́й | відмарширу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмарширу́ю | відмарширу́ємо, відмарширу́єм |
| 2 особа | відмарширу́єш | відмарширу́єте |
| 3 особа | відмарширу́є | відмарширу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмарширува́в | відмарширува́ли |
| жін.р. | відмарширува́ла | |
| сер.р. | відмарширува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відмарширува́вши | ||