-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відма́нювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відма́нюймо
2 особа відма́нюй відма́нюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відма́нюватиму відма́нюватимемо, відма́нюватимем
2 особа відма́нюватимеш відма́нюватимете
3 особа відма́нюватиме відма́нюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відма́нюю відма́нюємо, відма́нюєм
2 особа відма́нюєш відма́нюєте
3 особа відма́нює відма́нюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відма́нюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відма́нював відма́нювали
жін. р. відма́нювала
сер. р. відма́нювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відма́нюваний
Безособова форма
відма́нювано
Дієприслівник
відма́нювавши

Словник синонімів

ВІДВА́БЛЮВАТИ (ваблячи, відвертати когось від чогось),ВІДМА́НЮВАТИ, ВІДВО́ДИТИ. - Док.: відва́бити, відмани́ти, відвести́. І Підкоморій, мабуть, Од діла чесного хлопчини не одвабить (переклад М. Рильського); Що я наближусь, вона [пташка] знов пурхне, і відманила від села (Ганна Барвінок); Перепелиця-мати.. біжить перед мисливцем, відводячи його від своїх дітей (І. Багмут).