відманити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відмани́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмані́мо, відмані́м | |
| 2 особа | відмани́ | відмані́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відманю́ | відма́нимо, відма́ним |
| 2 особа | відма́ниш | відма́ните |
| 3 особа | відма́нить | відма́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмани́в | відмани́ли |
| жін.р. | відмани́ла | |
| сер.р. | відмани́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відмани́вши | ||