-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмани́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмані́мо, відмані́м
2 особа відмани́ відмані́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відманю́ відма́нимо, відма́ним
2 особа відма́ниш відма́ните
3 особа відма́нить відма́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмани́в відмани́ли
жін.р. відмани́ла
сер.р. відмани́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмани́вши

Словник синонімів

ВІДВА́БЛЮВАТИ (ваблячи, відвертати когось від чогось),ВІДМА́НЮВАТИ, ВІДВО́ДИТИ. - Док.: відва́бити, відмани́ти, відвести́. І Підкоморій, мабуть, Од діла чесного хлопчини не одвабить (переклад М. Рильського); Що я наближусь, вона [пташка] знов пурхне, і відманила від села (Ганна Барвінок); Перепелиця-мати.. біжить перед мисливцем, відводячи його від своїх дітей (І. Багмут).