відмагатися 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмага́тися, відмага́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмага́ймося, відмага́ймось
2 особа відмага́йся, відмага́йсь відмага́йтеся, відмага́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмага́тимуся, відмага́тимусь відмага́тимемося, відмага́тимемось, відмага́тимемся
2 особа відмага́тимешся відмага́тиметеся, відмага́тиметесь
3 особа відмага́тиметься відмага́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відмага́юся, відмага́юсь відмага́ємося, відмага́ємось, відмага́ємся
2 особа відмага́єшся відмага́єтеся, відмага́єтесь
3 особа відмага́ється відмага́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відмага́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відмага́вся, відмага́всь відмага́лися, відмага́лись
жін. р. відмага́лася, відмага́лась
сер. р. відмага́лося, відмага́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмага́вшись

Словник синонімів

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯрозм., ВІДНІ́КУВАТИСЯрозм., ВІДПИРА́ТИСЯрозм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯрозм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯірон. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відхрести́тися, відпе́ртися, відпе́катися, відбрика́тися. Устина садовить його вечеряти, а він відмовляється (С. Чорнобривець); Довго умовляла Мелашка Пріську вийти на поле. Пріська сміялася, жартувала, відмагалася (Л. Яновська); Відхрещуватися від чарки; - Куме, ..признайся до всього.. Не відпирайся (І. Франко); Знесиленого Мар’яна жінки повели в другу половину хати.. Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття (М. Стельмах); Про це [врятування дитини] він уперто не хотів [хлопцям] нічого говорити. - Не ваша справа, - відпекувався (Р. Іваничук).
ВІДМОВЛЯ́ТИСЯчим, із сл. що, ніби (наводити які-небудь докази, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДГОВО́РЮВАТИСЯрозм., ВІДБАЛА́КУВАТИСЯрозм. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відговори́тися, відбала́катися. Одмовлялась Варка недугою (Марко Вовчок); Як прийшов час іти до Грицька на читання, почулася, що не може йти.. Одмоглася тим, що болить голова (Б. Грінченко); Встала я, кручуся, верчуся, боюся пристати до них, а одговорюватись ніяково (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

Інфінітив відмага́тися, відмага́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмага́ймося, відмага́ймось
2 особа відмага́йся, відмага́йсь відмага́йтеся, відмага́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмага́тимуся, відмага́тимусь відмага́тимемося, відмага́тимемось, відмага́тимемся
2 особа відмага́тимешся відмага́тиметеся, відмага́тиметесь
3 особа відмага́тиметься відмага́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відмага́юся, відмага́юсь відмага́ємося, відмага́ємось, відмага́ємся
2 особа відмага́єшся відмага́єтеся, відмага́єтесь
3 особа відмага́ється відмага́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відмага́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відмага́вся, відмага́всь відмага́лися, відмага́лись
жін. р. відмага́лася, відмага́лась
сер. р. відмага́лося, відмага́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмага́вшись

Словник синонімів

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯрозм., ВІДНІ́КУВАТИСЯрозм., ВІДПИРА́ТИСЯрозм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯрозм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯірон. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відхрести́тися, відпе́ртися, відпе́катися, відбрика́тися. Устина садовить його вечеряти, а він відмовляється (С. Чорнобривець); Довго умовляла Мелашка Пріську вийти на поле. Пріська сміялася, жартувала, відмагалася (Л. Яновська); Відхрещуватися від чарки; - Куме, ..признайся до всього.. Не відпирайся (І. Франко); Знесиленого Мар’яна жінки повели в другу половину хати.. Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття (М. Стельмах); Про це [врятування дитини] він уперто не хотів [хлопцям] нічого говорити. - Не ваша справа, - відпекувався (Р. Іваничук).
ВІДМОВЛЯ́ТИСЯчим, із сл. що, ніби (наводити які-небудь докази, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДГОВО́РЮВАТИСЯрозм., ВІДБАЛА́КУВАТИСЯрозм. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відговори́тися, відбала́катися. Одмовлялась Варка недугою (Марко Вовчок); Як прийшов час іти до Грицька на читання, почулася, що не може йти.. Одмоглася тим, що болить голова (Б. Грінченко); Встала я, кручуся, верчуся, боюся пристати до них, а одговорюватись ніяково (І. Нечуй-Левицький).