відліпити 1 значень

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відліпи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відліпі́мо, відліпі́м
2 особа відліпи́ відліпі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відліплю́ відлі́пимо, відлі́пим
2 особа відлі́пиш відлі́пите
3 особа відлі́пить відлі́плять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відліпи́в відліпи́ли
жін.р. відліпи́ла
сер.р. відліпи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відлі́плений
Безособова форма
відлі́плено
Дієприслівник
відліпи́вши

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз’єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ[ВРИВА́ТИ], ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару);ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИ (про приклеєне). - Док.: відокре́мити, відділи́ти, відірва́ти, урва́ти, увірва́ти[ввірва́ти], відлама́ти, ущипну́ти[вщипну́ти] (щипаючи) відколо́ти, відколупа́ти, відлупи́ти, відшарува́ти, відкле́їти, відліпи́ти. Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавень і зябра (з популярної літератури); Висипав її [картоплю] в миску, налив олії, відділив собі три картоплини (М. Зарудний); Раз за разом гатить він дзюбаком у іловату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); Потім [матроси] почали кайлом відламувати шматки вугілля (З. Тулуб); Відколювати зразки породи.

Словник відмінків

Інфінітив відліпи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відліпі́мо, відліпі́м
2 особа відліпи́ відліпі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відліплю́ відлі́пимо, відлі́пим
2 особа відлі́пиш відлі́пите
3 особа відлі́пить відлі́плять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відліпи́в відліпи́ли
жін.р. відліпи́ла
сер.р. відліпи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відлі́плений
Безособова форма
відлі́плено
Дієприслівник
відліпи́вши

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз’єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ[ВРИВА́ТИ], ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару);ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИ (про приклеєне). - Док.: відокре́мити, відділи́ти, відірва́ти, урва́ти, увірва́ти[ввірва́ти], відлама́ти, ущипну́ти[вщипну́ти] (щипаючи) відколо́ти, відколупа́ти, відлупи́ти, відшарува́ти, відкле́їти, відліпи́ти. Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавень і зябра (з популярної літератури); Висипав її [картоплю] в миску, налив олії, відділив собі три картоплини (М. Зарудний); Раз за разом гатить він дзюбаком у іловату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); Потім [матроси] почали кайлом відламувати шматки вугілля (З. Тулуб); Відколювати зразки породи.