відлюдькуватий 1 значень
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відлю́дькуватий | відлю́дькувата | відлю́дькувате | відлю́дькуваті |
родовий | відлю́дькуватого | відлю́дькуватої | відлю́дькуватого | відлю́дькуватих |
давальний | відлю́дькуватому | відлю́дькуватій | відлю́дькуватому | відлю́дькуватим |
знахідний | відлю́дькуватого, відлю́дькуватий | відлю́дькувату | відлю́дькувате | відлю́дькуватих, відлю́дькуваті |
орудний | відлю́дькуватим | відлю́дькуватою | відлю́дькуватим | відлю́дькуватими |
місцевий | на/у відлю́дькуватому, відлю́дькуватім | на/у відлю́дькуватій | на/у відлю́дькуватому, відлю́дькуватім | на/у відлю́дькуватих |
Словник синонімів
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відлю́дькуватий | відлю́дькувата | відлю́дькувате | відлю́дькуваті |
родовий | відлю́дькуватого | відлю́дькуватої | відлю́дькуватого | відлю́дькуватих |
давальний | відлю́дькуватому | відлю́дькуватій | відлю́дькуватому | відлю́дькуватим |
знахідний | відлю́дькуватого, відлю́дькуватий | відлю́дькувату | відлю́дькувате | відлю́дькуватих, відлю́дькуваті |
орудний | відлю́дькуватим | відлю́дькуватою | відлю́дькуватим | відлю́дькуватими |
місцевий | на/у відлю́дькуватому, відлю́дькуватім | на/у відлю́дькуватій | на/у відлю́дькуватому, відлю́дькуватім | на/у відлю́дькуватих |