відлюдькуватий 1 значень

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відлю́дькуватий відлю́дькувата відлю́дькувате відлю́дькуваті
родовий відлю́дькуватого відлю́дькуватої відлю́дькуватого відлю́дькуватих
давальний відлю́дькуватому відлю́дькуватій відлю́дькуватому відлю́дькуватим
знахідний відлю́дькуватого, відлю́дькуватий відлю́дькувату відлю́дькувате відлю́дькуватих, відлю́дькуваті
орудний відлю́дькуватим відлю́дькуватою відлю́дькуватим відлю́дькуватими
місцевий на/у відлю́дькуватому, відлю́дькуватім на/у відлю́дькуватій на/у відлю́дькуватому, відлю́дькуватім на/у відлю́дькуватих

Словник синонімів

ВІДЛЮ́ДКУВАТИЙ[ВІДЛЮ́ДЬКУВАТИЙ] (який тримається, живе осторонь від людей, самітно), ВІДЛЮ́ДНИЙ, НЕЛЮДИ́МИЙ, ВОВКУВА́ТИЙ, ДИ́КИЙ. У людей замкнутих і відлюдкуватих спалах почуття буває особливо сильним і глибоким (Л. Дмитерко); Мотрю наче хто підмінив: стала відлюдною, сторонилась навіть своїх подруг (П. Панч); Чудна вона, нелюдима (М. Коцюбинський); - Ми з ним в одній компанії були, а тепер... Він такий вовкуватий став (Л. Юхвід); Тепер уже дядя Михайло не скаже, що я дикий... Я беру участь у важливій операції (Л. Смілянський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відлю́дькуватий відлю́дькувата відлю́дькувате відлю́дькуваті
родовий відлю́дькуватого відлю́дькуватої відлю́дькуватого відлю́дькуватих
давальний відлю́дькуватому відлю́дькуватій відлю́дькуватому відлю́дькуватим
знахідний відлю́дькуватого, відлю́дькуватий відлю́дькувату відлю́дькувате відлю́дькуватих, відлю́дькуваті
орудний відлю́дькуватим відлю́дькуватою відлю́дькуватим відлю́дькуватими
місцевий на/у відлю́дькуватому, відлю́дькуватім на/у відлю́дькуватій на/у відлю́дькуватому, відлю́дькуватім на/у відлю́дькуватих

Словник синонімів

ВІДЛЮ́ДКУВАТИЙ[ВІДЛЮ́ДЬКУВАТИЙ] (який тримається, живе осторонь від людей, самітно), ВІДЛЮ́ДНИЙ, НЕЛЮДИ́МИЙ, ВОВКУВА́ТИЙ, ДИ́КИЙ. У людей замкнутих і відлюдкуватих спалах почуття буває особливо сильним і глибоким (Л. Дмитерко); Мотрю наче хто підмінив: стала відлюдною, сторонилась навіть своїх подруг (П. Панч); Чудна вона, нелюдима (М. Коцюбинський); - Ми з ним в одній компанії були, а тепер... Він такий вовкуватий став (Л. Юхвід); Тепер уже дядя Михайло не скаже, що я дикий... Я беру участь у важливій операції (Л. Смілянський).