-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відлю́дництво  
родовий відлю́дництва  
давальний відлю́дництву  
знахідний відлю́дництво  
орудний відлю́дництвом  
місцевий на/у відлю́дництві  
кличний відлю́дництво*  

Словник синонімів

ВІДЛЮ́ДНИЦТВО (зречення або уникнення стосунків з людьми; життя на самоті); САМІ́ТНИЦТВО. Мовчазна зажуреність поклала свою печать чужацтва, відлюдництва навіть на очі (І. Ле); З його самітництва пересміхувалися дівчата, злословили жінки (В. Земляк).
ЛЮДИНОНЕНАВИ́СНИЦТВОкнижн. (ненависть до людей), МІЗАНТРО́ПІЯкнижн.Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх (Леся Українка). - Пор. відлю́дництво.